Стоїть Котовськ, немов сердитий,
Туманом білим оповитий.
Від західного краю до його порога
Руками нашими прокладено дорогу.
В століттях прагнуть сюди люди,
Українська історія завжди живою буде.
Котовськ символізує велич - залізниця,
Біля потягу народ завжди товпиться.
Колись мене брати тут зустрічали,
Та їх земля свята давно прийняла.
Мене веде до них одна стежина,
Не підведеться поруч мати й не обійме...
Сюди з весною ластівкою прилітаю,